2 лютого в Івано-Франківській Духовній Семінарії завершилися дні духовної віднови, які провадила с. Віталія Іванюк, ЗСМ. Темою даних реколекцій була «Зустрінути Христа».
У ІІ науці сестра Віталія розважала над зустрічами Ісуса і Симона Петра на основі євангельського уривку Лк. 5, 1-11. У своєму розважанні сестра-реколектантка запросила до праці разом з Симоном Петром. Також преподобна сестра Віталія зазначила: « Часто ми працюємо, але не маємо тих результатів які очікуємо, а маємо втому, розпач. Але не потрібно робити швидких висновків, коли нам щось не вдається. Місія Христа не лише кликати людей: хворих, немічних, тих котрі є на межі свого існування. Він кличе кожну людину. Зустріч Симона з Ісусом змінює його життя. Симон Петро слухає прохання Ісуса відчалити на глибінь. Цим Симон пропагує свою щедрість і послушність. Він довіряє Ісусові як наставнику і дозволяє керувати собою. Він діє з перспективи віри. Довіра, щедрість і послух Петра – Ісус винагородив так, що потрібна допомога інших. Характеристика Бога – бути люблячим батьком». На завершення своєї науки с. Віталія попросила роздумати над уривком і побачити градуальність росту Петра, а також нагадала нам, що наша справа – це бути чесним і вірним у малому.
У своїй ІІІ науці преподобна сестра Віталія роздумувала над зустріччю з Христом у молитві на основі притчі «Про несправедливого суддю та наполегливу вдову»(Лк. 18,1-8), в якій Ісус вчить нас молитися. У своєму розважанні сестра-реколектантка запросила нас приєднатися до когорти учнів, які хочуть навчитися молитися. « Ісус хоче навчити важливості молитви і показати, що молитва має бути витривалою. Ми живемо в мобільний час і інколи в ми не маємо часу на діалог з Богом і відкладаємо молитву. Молитва пов’язана з вірою. У даній притчі вдова – це образ Христового учня. Вдова просить оборонити її від супротивника. «Оборонити мене» – це може бути нашою молитвою проти наших супротивників. Але необхідно зрозуміти хто є нашим супротивником». На завершення сестра Віталія поділилася свідченням з власного життя про посередництво Богородиці у Погінській іконі та наголосила, що: «наша молитва має бути молитвою до Ісуса через Богородицю, яка завжди вказує на Ісуса і ніколи не стає на перше місце».
У останній науці сестра-реколектантка розважала над зустріччю Дитятка Ісус із Симеоном на основі Євангелія від Луки: 2,25-38. У своїх роздумах сестра наголосила: «від Симеона і Анни ми дізнаємося хто такий Ісус. Симеон – це чоловік який близько Бога. Він очікує спасіння Ізраїля, він чекає добра не лише для себе,але і для власного народу. На зустріч Симеона і Анну з Ісусом спрямовує св. Дух. Св. Дух спонукає свободу до дії. Те, що сказав Симеон про Ісуса радісне і тривожне водночас. Для тих хто приймає Ісуса, Він стає новим життям».
Наприкінці своєї науки с. Віталія подякувала віце-ректору семінарії о. Андрію Чорненку, та всім отцям семінарії за гостинний прийом, а семінарій ній братії побажала: « Ким би ви не були бажаю вам залишатися синами Марії та братами Ісуса». На завершення сестра-реколектантка попросила пережити момент особистої зустрічі з Христом за допомогою постанови «Стрітення». Після постанови сестра подякувала братам-семінаристам та учасникам сценки, які допомагали їй протягом реколекцій.
Після постанови віце-ректор семінарії прот. Андрій Чорненко подякував отцю Никодиму Гуралюку ЧСВВ, за можливість перебування у стінах семінарії чудотворної ікони Погінської Богородиці. У своєму слові подяки для с. Віталії о. Андрій зазначив: «Реколекції – це найперше відновити щось в собі. В цих днях ми відновили собі зустріч з Христом. Найперше через Погінську чудотворну ікону, з слів які виходили сестро з Ваших уст, мультимедіа, сцени «Стрітення». Бажаю Вам, сестро, щоб ви надалі збагачувались самі та збагачували світлом Христа за посередництвом Марії, яку ви так шануєте, людей які будуть приходити до Вас за допомогою, розрадою».
На завершення братія заспівала Многаліття для сестри Віталії та о. Никодима ЧСВВ, а о. Никодим окропив усіх присутніх свяченою водою.
стаття: Олексій Нарепеха
фото: Роман Везучий
Інформаційний центр ІФДС
