altСьогодні, 4 листопада вся семінарійна спільнота на чолі з ректором семінарії - прот. Олесем Будзяком радо вітала в гостях керівника Бюро УГКЦ з питань екології п. д-р Володимира Шеремету та п. Миколу Боднаря, який є представником 731 батальйону ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.

До всіх присутніх радо звернувся отець-ректор, який наголосив, що 2016-й оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. Після чого разом з отцями семінарії відслужили панахиду за всіх жертв Чорнобильської катастрофи.

Опісля з вітальним словом до братії звернувся п. д-р Володимир Шеремета, який подякував за спільну молитву і наголосив, що метою даної зустрічі є зустрітись із правдою, адже якщо зазирнути їй у вічі, і не зробити висновків, то наслідки будуть ще більш масштабніші.

Після своєї короткої доповіді п. Володимир передав слово п. Миколі, який подякував за запрошення і спільну молитву. «Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської АЕС сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані»,- зазначив шановний гість. п. Микола поділився зі всіма присутніми спогадами та правдою про ті трагічні роки, коли всі сили цивільних та військових були кинуті на ліквідацію наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС.

Семінаристи мали можливість отримати відповіді на питання, які виникали під час зустрічі. Після доповіді п. Миколи, отець-ректор щиро подякував гостю за простоту, відкритість і за ту правду, яку він до нас доносить. «Ми щиро вдячні вам за цю велику і небезпечну місію, яку ви виконали. Ви пройшли крізь жорстокі випробування і своїм прикладом показали, що таке героїзм і справжні цінності», - зазначив о. Олесь, звертаючись до п. Миколи. У свою чергу ректор наголосив, що Чорнобильська катастрофа – це біль і трагедія, героїзм і самопожертва, і ми повинні пам’ятати, яку ціну сплачено за право жити на цій землі. Важливо не забувати тих, хто зараз стоїть перед нами, і тих, хто відійшов у вічність.

Вкінці вся семінарійна спільнота разом з шановними гостями помолилась до Святого Духа. Єдине, що ми можемо зараз віддати героям-ліквідаторам, які за покликом рідної землі вступили у палаючий реактор чи самовіддано рятували людські життя, це — пам’ять. Ці люди, не шкодуючи сил і власного життя, виконали присягу на вірність народові України. Вічна слава героям! І здоров’я тим ліквідаторам, які живуть і працюють в ім’я миру і життя людей.

стаття: Юрій Матійчик,
фото: Дмитро Дем'янів,
Інформаційний центр ІФДС

001.jpg 002.jpg 003.jpg

004.jpg 005.jpg 006.jpg

007.jpg 008.jpg 009.jpg

010.jpg 012.jpg