27 квітня в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. свщмч. Йосафата завершилася великопосна віднова духа, яку для семінаристів проводив о. Віталій Храбатин – викладач ІФБУ. В рамках цих реколекцій семінаристи та настоятелі здійснили прощу до Архікатедрального Собору св. Воскресіння, де помолилися Молебень та, пройшовши через двері Божого милосердя, змогли знову досвідчити безмежну Божу любов до нас усіх ‑ грішних людей.

У своїх великопосних науках отець-реколектант в особливіший спосіб наголошував на проблемі особистого спілкування з Богом. Тут важливим є питання: чи ми живемо Христом, чи переживаємо щодня свою зустріч з живим Богом, який чекає на кожного із нас у глибині наших душ, чи ми слухаємо те Слово, яким Він до нас промовляє?

Розглядаючи за основу Євангеліє від Івана, а саме: подію перебування Ісуса у Витанії, в домі Лазаря, о. Віталій наголосив на двох поставах людини щодо Бога, які виявляються у характерах Марти і Марії (сестер Лазаря) – постави любові і служіння, які повинен практикувати в своєму житті кожен християнин, щоб, бува, не впасти, через поверхневе сприйняття Спасителя як «богословської теорії», у «схизму любові».

Головний акцент реколектант поставив на Божій любові, яка завжди є на крок попереду від наших дій, нашого покаяння, адже всі наші намагання любити Господа – це лише відповідь на ту любов, якою Бог вже полюбив нас. Тут самі напрошуються євангельські слова, що «Христос віддав своє життя за нас, коли ми ще були грішниками». Саме тому о. Віталій закликав всіх семінаристів шукати правдивого спілкування з Христом, через яке ми почнемо усвідомлювати всю велич Його любові до нас і почнемо всією своєю поставою відповідати на поклик любові нашого Божественного Спасителя.

На завершення великопосних реколекцій, віце-ректор семінарії прот. Олесь Будзяк, від імені ректорату та всієї семінарійної спільноти, подякував отцю-реколектанту Віталію Храбатину за його глибоко богословські науки, які дали можливість всім присутнім зрозуміти величину Божого милосердя до всіх людей та запалити семінаристів бажанням знову і знову шукати Ісуса в своєму щоденному житті, адже Христос віддав нам своє найбільше багатство – Себе самого, щоб ми могли повсякчасно приступати до Нього ‑ нашого найкращого друга, Месії і Господа. Після слів подяки всі семінаристи заспівали отцю «Многая Літа», а о. Віталій уділив семінаристам своє благословення і повний відпуст, а також покропив всіх освяченою водою.

бр. Августин Тимчак,
семінарист IV курсу