Вірні мали можливість разом із братами-семінаристами розважати над Страстями Господніми та стражданнями, які зараз несе Україна на свою Голгофську гору! "А де зараз є я, чому не витягую цвяхи свої гріхів із рук та ніг Нашого Господа"? - чому ми навіть не замислюємося, що кожен наш гріх це нова рана на Тілі нашого Господа, рівносильно, як і кожен наш хабар та злочин є новою раною на тілі нашої Батьківщини.

 

"Хресна дорога нашого Спасителя не завершилася смертю, бо як після зими наступає весна, після ночі день, після темряви світло, так і після смерті приходить Воскресіння дароване нам Милосердним Спасителем" - ці слова із кінцевих розважань дають кожному із нас надію на те, що після Хресної дороги нашої Батьківщини наступить час світлого Восресіння для кожного із нас.

 

На завершення, настоятель Катедрального собору прот. Одександр Волощук, подякував семінаристам, за зерно, яке вони засівають у душу кожного вірного, за старання і працю, яку вкладають у ці розважання. Священик побажав братам сили та наснаги продовжувати і надалі засівати те зерно, Божої любові та прощення.

 

Іван Харевич,
семінарист ІІІ-го курсу

 

• 
• 
• 
• 
•