Такими словами у семінарійному храмі розпочався вечір пам’яті видатного генія українського народу, шляхетної та творчої людини – Тараса Григоровича Шевченка, який народився цього дня, а саме - 9 березня 1814 р.

Унікальна творчість Тараса Шевченка та його подвижницьке життя зробили його постать одним із найпотужніших, найпривабливіших і найвідоміших символів України та українського народу. Підготовлений братами  захід коротко показав історичність постаті Тараса Григоровича. Звучала його невмируща поезія : «Думи мої, думи мої», «Сон», «Тече вода з-під явора», «В селі Суботові », «Гайдамаки», «І мертвим і живим» . Хор «Благовіст» виконав композиції на слова Кобзаря «За байраком байрак», «Реве та стогне, Дніпр широкий», «Бандуристе, орле сизий» та «Заповіт».

На завершення свята до семінарійної братії з вітальним та подячним словом звернувся віце-ректор ІФДС прот. Олесь Будзяк, який сказав, що серед українських діячів і подвижників українського народу Тарас Шевченко займає велике і почесне місце. Опісля наголосив, що Шевченко немов Мойсей нашого часу, який є важливий як для старших так і для молодших.

Вкінці о. Олесь подякував всім, хто брав активну участь в підготовці та проведенні даного заходу. Після чого всі присутні виконали гімн «Боже великий, єдиний».

Доки в нашого народу є Шевченко, доки є таке сильне джерело мужності і патріотизму, як Тарасове слово, доки є в нас святиня, до якої йдемо як на сповідь і освітління душ – Україна живе і житиме.

Юрій Матійчик,
семінарист ІІ курсу