Івано-Франківська Духовна Семінарія ім. Св. Свящ. Йосафата є правонаступником і продовжувачем діяльності Греко-Католицької Духовної Семінарії в Станіславові (сьогодні Івано-Франківськ), заснованої в січні 1907 р. Проте історія виникнення Станіславівської Духовної Семінарії сягає ще ХІХ ст. 13 березня 1893 р. декретом імператора Австро-Угорської імперії було дозволено засновувати єпархіальні духовні семінарії, що практично використав тодішній Ординарій Станіславівської єпархії єпископ Юліан Сас-Куїловський, подбавши про складення кошторису побудови Духовної Семінарії у Станіславові. А вже більш реальні кроки щодо заснування семінарії зробив наступний Ординарій Станіславівської єпархії владика Андрей Шептицький. У серпні 1899 р. він закупив навпроти свого палацу на вул. Липовій (тепер Шевченка) земельну площу, добившись наступного року від австрійського уряду дозволу на спорудження Семінарії. Будівництво Духовної Семінарії розпочалося в червні 1902 р., а 14 січня 1907 р. перші 19 семінаристів почали тут навчання. Все це було плодом невтомної праці єпископа-ординарія Станіславова блаженного Кир Григорія Хомишина, який обійняв цю катедру після призначення владики Андрея Шептицького на Львівський митрополичий престол.

Першим ректором Семінарії став о. Єремія ЛОМНИЦЬКИЙ, ЧСВВ, який перебував на цьому уряді до 1915 р., коли під час І Світової війни Семінарія була закрита російськими військами. Восени 1917 р. Семінарія відновила своє існування і з того часу діяла без перерв аж до 1945 року.

Від 1918 р. і аж до 1923 р. другим ректором був о. Михайло Вальницький.

Народився у с. Сторожі Великі Сяноцького Повіту. Висвячений в сан священика 01.04.1883 р. Б., єпископом С. Сембратовичем. У 1883-1885 рр. - заступник шкільного катехита у Станіславові. Помер у Станіславові, був похований у капітульній гробниці. У 1982 р. на прохання о. Романа Винничука (Генерального вікарія Станіславівської єпархії), п. Володимира Кандюка перепоховали тлінні останки отця на новому увинтарі у с. Чукалівка біля Івано-Франківська, оскільки старий цвинтар партійне керівництво наказало знищити.

 

 

Від 15 червня 1923 р. і аж до 1945 р. третім ректором був о. д-р Авксентій БОЙЧУК, а духівником - блаженний о. Симеон Лукач. Визначними викладачами були о. д-р Іван Лятишевський, який згодом став єпископом-помічником Станіславівської єпархії, Василь Баран, викладач канонічного права, о. д-р Яків Медвецький, викладач історії біблійної Старого Завіту, о. д-р Василь Бабин, викладач догматики спеціальної. Блаженні новомученики УГКЦ Кир Миколай Чарнецький та Кир Йосафат Коциловський до свого призначення на єпископські катедри викладали в Станіславівській Семінарії. Завдяки піклуванню ординарія Станіславівської єпархії блаженного Кир Григорія Хомишина рівень навчання в Семінарії був досить високий, про що свідчить лиш той факт, що серед викладачів лише блаженний Симеон Лукач, який викладав моральне богослів'я та був духівником, не був доктором наук.

Господарською діяльністю в Семінарії займалися Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, які готували їжу та обслуговували студентів-богословів і отців-професорів.

З приходом радянської влади у 1945 р. Семінарія була закрита, майже всі викладачі та семінаристи були заарештовані, а всі матеріальні добра, включаючи великі бібліотечні фонди, були конфісковані.

Новий етап в житті Семінарії почався 12 липня 1990 р., коли за ініціативою Івано-Франківського владики-ординарія Софрона Дмитерка, ЧСВВ вона відновила свою діяльність як Івано-Франківська Вища Духовна Семінарія ім. Св. Свящ. Йосафата і 01.08.1990 року семінаристи розпочали своє навчання.

Четвертим ректором Семінарії був призначений у 1990 році Владика Іриней БІЛИК, ЧСВВ, який виконув обов'язки ректора протягом 4-ох років.

Згодом 25 липня 1991 р. Радою з питань релігії при Кабінеті Міністрів УРСР був зареєстрований Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут, а Семінарія продовжила свою діяльність як Івано-Франківська Вища Духовна Семінарія.

Складною виявилась проблема передачі будинку колишньої Станіславівської Духовної Семінарії по вул. Шевченка. І тому Семінарія і ІФТКДІ на перших порах працювали у непристосованих приміщеннях різних організацій.

За таких умов важко було проводити нормальний навчальний процес та забезпечити високий рівень духовної формації семінаристів, проте стараннями ректорату розвиток відбувався. До викладання були запрошені професори підпільних семінарій, священики, які мали закінчені вищі навчальні заклади Православної Церкви, викладачі із світських навчальних закладів, також постійно приїжджали викладати професори з університетів Італії, Польщі, США, Канади, Хорватії. Про духовний розвиток семінаристів дбав о.-духівник Григорій Планчак.

П'ятим ректором у грудні 1994 р. було призначено о. д-ра Софрона МУДРОГО, ЧСВВ.

Нове призначення дуже позитивно відбилося на розвитку як Семінарії, так і Інституту, оскільки новий ректор, маючи багатолітній досвід роботи в Римі в Колегії св. Йосафата, почав наполегливо займатися вирішенням всіх проблем Семінарії. На початку 1995 р. була вирішена чи не найголовніша з них: Семінарія отримала велике приміщення по вул. Василіянок 64. Дещо пізніше по вул. Гарбарській 20 і 22 почали функціонувати 2-ий та 3-ій корпуси. Нові приміщення вимагали капітального ремонту - облаштування навчальних аудиторій, семінарійної каплиці, приміщень для проживання студентів-богословів. Все це лягло на плечі ректора Кир Софрона Мудрого, ЧСВВ, якого в грудні 1997 р. було номіновано на єпископа-ординарія Івано-Франківської єпархії.

В 1995 р. відбувся перший випуск студентів-богословів ІФТКДІ. Одразу ж найздібніші студенти були відіслані на продовження студій в університети Риму, Відня, Інкзбруку, Любліна, Праги, Варшави. Все це робилось із великою метою, щоб в майбутньому отримати фахівців з богословських дисциплін, і тим значно посилити професорсько-викладацький склад Інституту.

Шостим ректором у 2000 році було призначено о. Теодозія ЯНКІВА, ЧСВВ, проте о. Теодозій наприкінці цього ж року був призначений відповідальним, з боку УГКЦ, за організацію візиту у Київ Святішого Отця Івана Павла ІІ, а пізніше став настоятелем монастиря Отців Василіян у Києві та директором видавництва "Місіонер" і нові обов'язки змусили його залишитися у Києві.

Сьомим ректором 18 грудня 2001 року був призначений о. д-р Олег КАСЬКІВ, який виконув обов'язки до 15.05.2010 р.Б.

За час ректоратства о. Олега Каськіва закінчило семінарію 276 семінаристів, 210 з яких стали священниками УГКЦ у різних єпархіях нашої Церкви. На протязі цього періоду було відновлено семінарійне братство Свящмуч. Йосафата завданням, якого є харитативна діяльність, волонтерська служба та капеланське служіння у навчальних закладах. Також був створений семінарійний веб-сайт та Інформаційний центр ІФДС, було підготовлено методологічну та духовну літературу для семінаристів. На завершення свого служіння о. д-р Олег Каськів подякував Всім, що протягом 9-ти років йому допомагали за нього молилися та побажав новому Ректору Божої опіки та Покрову Святого Йосафата у його слжінні та формуванні майбутнього священства УГКЦ.

 

altВосьмим ректором 15 травня 2010 року був призначений о. д-р Олександр Левицький, який виконував обов’язки до 13.06.2014 р.Б.

Протягом чотирьох років о. Олександр невтомно працював для покращення та розвитку Семінарії. За час його ректорства побачив світ повноколірний глянцевий журнал "Христова нива". Було започатковано співпрацю Семінарії із медичними закладами та школами м. Івано-Франківська, Карітасом Івано-Франківської Архієпархії. Семінаристами ІФДС проводились різні тематичні мультимедійні конференції у школах, училищах та ВУЗах Івано-Франківщини. Для семінаристів о. Олександр ініціював проведення різних турнірів: шахових, шашкових, тенісних та футбольних. Також вагомою подією стало проведення футбольного турніру між Духовними семінаріями УГКЦ, в якому наша семінарія здобула впевнену перемогу.

13 червня 2014 р.Б. о. Олександра Левицького було відкликано з посади Ректора ІФДС, у зв’язку з призначенням його на посаду Ректора Івано-Франківської Теологічної Академії.

altДев'ятим ректором духовної семінарії 13 червня 2014 року був призначений о. д-р Олег Каськів, який виконував обов'язки до 13.09.2016 р.Б.

На цей період часу на семінарію покладалися великі обов'язки УГКЦ у зв'язку із проведенням шостої сесії Патріаршого Собору в м. Івано-Франківськ, а згодом Синоду єпископів УГКЦ. Саме на час ректорства отця Олега припапало велико щастя увійти у реставроване приміщення духовної семінарії. На даний момент у духовній семінарії навчаються представники одинадцяти архієпархій, єпархій, екзархатів та студенти Білоруської Греко-Католицької Церкви. 

13 вересня 2016 р.Б. о. Олега Каськіва було переведено з посади Ректора ІФДС на посаду синкела у справах духовенства та священичих родин Івано-Франківської Архієпархії.

alt

Десятим ректором духовної семінарії 13 вересня 2016 року був призначений о. Олесь Будзяк.

Таким чином, на сьогоднішній день, Івано-Франківська Духовна Семінарія ім. Св. Свящ. Йосафата є не тільки однією з кращих Семінарій в Україні, але й відіграє важливу роль в житті Івано-Франківської Архієпархії, а найголовніше - виховує майбутніх провідників для нашої Церкви та Українського Народу.

Вгору